20.09.2011 20:55
-
539 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Таня Неліпович

Буря

Реве... реве... реве... і хвилі піднімає,  

До берега лиш мчать розбитії тріски,  

Із глибини, із дна всю гниль ураз здіймає,  

І воду каламутить і б`ється у піски.  

Сифонить у висках, сифонить і у серці,  

І чайка б`є крилом, чекать тоді біди,  

Солоний дощ на землю слізьми рясними ллється,  

І сонця вже не має, не проб`ється сюди.  

Сховалося усе... чекає все затишшя,  

Цю бурю не спинить, лиш треба переждать,  

Адже усе мине, минеться усе лишнє,  

І більш нікому знов не прийдеться страждать... 



11. 09. 11.

Публікації: Таня Неліпович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.09.2012 19:03  Лідія Яр => © 

гарно 

 21.09.2011 00:02  © ... 

Як приємно почуть, що заграла душа,


Що ввірвались у вас мої струни,


Що ця буря пройшла й наповня вже ковша


Лиш прозора вода наші дюни...

 20.09.2011 23:53  © ... => Каранда Галина 

Така вже наша суть... природа...

 20.09.2011 21:47  Каранда Галина => © 

отак ми все життя й пережидаємо! то одну бурю, то іншу...