Цифрова утопія
Як каже кум: «Включи самооцінку,
Як «абсолютний» — послухай жінку.
Вони із чорногузом народять варіант залізний,
Десь поряд в сітці знАйдеться сусід надійний».
Вася в неті на загал виклав «стратиграфію»,
А там Галя, як на гріх, свою голографію!
Слово в слово, лайк за лайком в дружньому тандемі —
Народилося кохання в цифровій системі.
По-сучасному усе — діджетал-таночок,
Кликнули швиденько в «Дії» — шлюб без заморочок.
П`ять хвилин — і вже родина в електронній базі,
Навіть теща ще не встигла побути в екстазі.
Тиждень лиш любов- гАдану кохали,
Дев’ять місяців завітних зовсім геть не ждали —
Ірреальні лайки й коменти у шоці-
Народили симульовано в самому ТікТоці!
Ось народини почались — отакі реалії,
Розпаковка двійні відбулася у прямій трансляції!
Куми вже шампанське символічне п`ють
І з «ЄПідтримки» пелюшкИ електронні шлють.
Одного дня кохання загадково зникло,
На сайті там якесь меню зависло.
Закінчилось казкове дійство фантастичних снів,
Бо сайт, як з`ясувалося, — принадна пастка для чоловіків.
І ми спитали: «А як же діти?
Куди тепер цих сиротиночок подіти?»
Немає жодних комп`ютерних проблем —
Це чорногузів знову щем?!
Пікантне лиш питання до таких союзів,
Що виникло у мудрих чорногузів:
Хто аліменти фінансуватиме — зАпит одвічний,
Бо Вася із дівоцтва стійкий безплідний.
Яка була любов, яке було кохання,
Які були думки, які були зізнання!
Невже оті часи вже канули у Лету,
Заплутавшись у сітках фальш-інтернету.
В. С. Курзанцев