Сало
(Зі скарбниці «Код нації»)
Як для душі Джоконда — да Вінчі Леонардо,
Так для енергії і духу джерело — прадавнє лярдо.
Ці скарби людства, величні й одержимі,
Колись на світ зʼявилися в античнім Римі!
Воно легіонерів у походах годувало,
Рабам в роботі міці додавало.
Із ним Колумб нові світи відкрив,
Аж до Америки весь океан проплив!
Пройшовши крізь віки, мінливі переміни,
Досяг той цінний дар пограниччя «оукраїни».
На землях козацьких, у щедрім краю,
Воно знайшло душу особливу свою!
Зустріли його хліб, сіль й солома,
І стало воно почуватися як вдома —
Борщ, і пампушки, часник, цибуля,
Для духу братства, що золота пілюля!
Коли на наші рубежі летіли грози,
І вороженьки лишали тільки сльози,
Ісламську віру супостати мали,
Свинину за гріховне визнавали.
В загін вели корів, овець, коней,
Та не чіпали «брудних» свиней.
Не знали, що сало — сила і наснага,
Тривала стійкість та відвага.
Тепер цей брендовий продукт,
Не знає ні меж, ні рубежів:
Де українці — сало тут як тут,
Весь світ куштує страву козаків!
Вже в Україні сало з шоколадом подружилось,
Як у солодкій казці раптом заіскрилось.
Дивує світ смачний дует —
Невиданої кухні душевний це секрет!
Тож сало — божеством наділений продукт,
Це символ, гордість і надійний друг.
Воно усім нам серце гріє,
Тому душа "оукраїнська" повік не зітліє!
В. С. Курзанцев
