Деїстичне
На ґанку храму божого
Пантрують жебраки
На дар від перехожого
Зі щедрої руки
Чи поміч прихожанина,
Що п’ять хвилин тому
Дав панотцю пожадливо,
Сповідавшись йому,
Отримав «індульгенцію» –
І знову за своє:
Не на зарплату й пенсію –
На крадене жиє.
Збирають по завзятому.
А як зберуться йти,
То мають настоятелю
Частину занести.
Що піп – не від Всевишнього,
Додумався я сам,
І записати в грішники
Себе йому не дам.
Замучив паству требами,
Вино церковне п’є,
Відтак – нічим не гребує,
На крадене жиє.
Київ, 2026