В ту ніч, коли закінчиться війна
В ту ніч, коли́ закі́нчиться війна́,
Хай зе́млю ти́ша опови́є,
Хай вщу́хне ви́бухів луна́
І зі́рка ми́ру заже́вріє…
Слізьми́ гірки́ми вми́є біль утра́т,
Та са́ван спо́гадів поши́є
Для тих, хто до батькі́вських хат
Вже поверну́тись не зумі́є…
В ту ніч, коли́ закі́нчиться війна́,
Воскре́снуть лю́дяність, і во́ля,
Наста́не для усі́х одна́
Омрі́яна щасли́ва до́ля.
Ося́є небосхи́л зоря́ наді́й,
Розкри́ються святко́ві кві́ти.
Наре́шті при́йде день нови́й –
Знов бу́дуть гомоні́ти ді́ти...
Відро́диться все зго́дом – зачека́й,
Наді́ї на майбу́тнє не втрача́й…
А по́ки ніч, і то́читься війна́,
Та не вщуха́є ви́бухів луна́…
Фото Михайла Крупієвського