Пʼятдесят відтінків благородного
Час розпочав стрімкий осінній марафон,
Де вивіряв тональність барв пан-камертон.
Тримав всю магію золотосяйний ювелір,
Природа майорила — аж сліпнув зір!
Не забарились цьогоріч палітри й кольори,
Етюди із натури накидали вересневі автори.
Щедрість тепла, стиглих плодів та урожаїв —
Мозаїку мрійливих й ностальгійних настроїв.
У вересні відтінки благородні упіймав
З невічними, таємними для зору барвами,
Як вітер килим із шурхотом веселим вистеляв,
Мов дійство із калейдоскопа з мелодрамами.
Майстри жовтневі підхопили естафету кольорів,
Додали вересневим спогадам пурпурових вогнів.
Духмяних присмаків із щедрого розмаю
Усім відтінкам гарбузів із рясного врожаю.
Писалися у жовтні картини золоті,
Де атмосфера й мрії збігались чарівні,
Різноманітність айстр й жоржин із примхами дівочими
Перепліталися із ливнями й дощами парубочими.
Листопад фантазує мотивами без меж:
То бʼє дощами, то дерева залишає без одеж,
Він не фарбує вже сквери і місто,
Наповнює довкілля передзимовим змістом.
Вже майже зиму відчуваю,
Знайому пісню чую, наче навесні,
Змінився настрій небокраю —
Курличуть, відлітають журавлі.
Все менше кольорів,
Яскравих почуттів.
Уже не сліпне зір —
Осінній світ змарнів.
У кошик позбирав всі барви, рими і сюжети,
Щоб у нових рядках забуті відродити силуети.
І хай зима вже приміряє парчові ковдри —
Для вас я напишу нові осінні твори.
В.С.Курзанцев