19.05.2014 16:29

для всіх

443

4 | 4

 © Олена Вишневська

Материнський оберіг

Заплітаю в життя теплих спогадів шОвкові  нИтки,

Я для тебе без спиць все вив’язую долю легку.

І рядок за рядком в візерунках по полю молитви,

Аби ти подолав перепони усі на шляху.

Від меланжевих барв до пастельних відтінків по краю

Веселкові думки хай затьмарюють в серці журбу.

І у пЕтлях моїх ані крихти брехні – заплітаю

Нитку праведних слів, на гріхи малодушні – табу.

На межі перехресть твоїх, сину, я зоряним пилом

Вірний напрям вкажу і розвію всі сумніви вщерть:

І добром надихну до польоту розправлені крила,

Щоб злетіти зумів, як затягне життя круговерть.

Зав’яжУ від очей з лихим помислом вузлики правди,

Аби нЕдругів й бід не впустили тобі на поріг.

І контрастний акцент на любові, і тільки на справжній…

Із клубка почуттів материнських плету оберіг.