Ку-Ку
з рубрики / циклу «ГУМОРня»
З вудками рибалки
На річці сиділи.
Не клює та й не клює, –
Уже ледь не вили.
Ще й зозуля дістає
З самого світанку.
Все «Куку-куку-куку» –
Не кує, а гавка.
Тут досада – ні хвоста,
Поплавки завмерли.
А вона «куку-куку»
Немов ріже нерви.
Тут не витримав один,
Каже: «Тьху на тебе!
Чьо’ пристала «какУ-какУ» –
Дай хоч яку небудь».
2009