Мандрівники
з рубрики / циклу «Рідна земля»
Неймовірно холодні світанки
Просинаються теплим дощем.
Або вір, або ні, але ранки
На Поділлі ще пахнуть борщем.
Стиглим, смолистим запахом сонця
Відбивається осінь від хвиль -
Просто виглянь в прозоре віконце
Неозорих, захопливих миль.
Хай здаються важкі кілометри
Дивним потягом правди і сну.
Побіжімо назустріч кометі,
Щоб у ній повернути весну!
І хай дивна казкова реальність
Огортає наш шлях, мов туман,
Я сховаю в торбинку моральність
І Людини одвічний наш сан.
Хай здаються веселкове літо
Із холодним тремтливим дощем
Новим щастям, новим нашим світом
Із далеким подільським борщем...
