Долина смерті
Хтось наказав живіть
І всі живуть хто як може
Коли прийде вона
Ніхто й ніщо не допоможе
Урівнює усіх вона одна
А іншим не під силу
Зробив лише ковток вина
А дихаєш уже напівсилу…
Вона у хворім маренні благань
Серед боїв і війн кривавих
Серед мирних сновидінь і зітхань
Серед природних явищ й нарікань
І на самоті, чи ситий, чи голодний…
І графік свій, непізнаний ніким
В хвилину щастя і лиху годину
І без запрошення закружля у своїм танці
А інколи відмовить, живи іще поганцю
А дехто сам із нею в хороводи…
Хтось безіменно кане в Лету
Про когось ще повідають поети
Ми лиш дорогою життя мандрівники
Вона лиш вкаже, що шляхи нам перекрито…
А ти дихай та пий з джерела життя воду
Ще не раз хтось перетасує колоду
А ти цінуй кожну мить і хвилину
Прийде час і ти побачиш смерті долину…
2014 р.