04.10.2011 21:14
-
3784 views
    
rating 5 | 10 usr.
 © Наталка Янушевич

День учителя

Тебе вітає нині цілий світ 

І бубонить щось про невтомну працю. 

Поклав тобі до рук квітковий сніп 

За всю твою жертовність і старанність. 

Все, наче, правильно: ти – світоч, педагог, 

Але чомусь смутні думки обсіли, 

Що це суспільство завжди, бачить Бог, 

Тебе сприймало залишково-сіро. 

Знов вчителі? Ну що їм вже не так? 

Працюй півдня, а потім – вільна птиця. 

Відпустка влітку. Ось, тримай п’ятак 

І на державу пальцями не тицяй. 

Ти толерантно ждеш. Ти їм змовчиш, 

Про те, що в школі лиш чотири учні, 

Та ти їх вчиш, щодня терпляче вчиш, 

Скидаючи невігластва онучі. 

Змовчиш, що твій вгодований сусід 

Тебе сприймає кимось неуспішним: 

- Працюєш в школі? Звідти йдуть усі! 

Ну й нетямуща, чесне слово, смішно! 

Ти не згадаєш їм пліток сухар. 

Що в колективі – люди випадкові, 

Та й ті за трохи більший денний харч 

Покинуть працю з радістю готові. 

А діти? Як без тебе їм рости? 

Вони в долонях Майстра – добра глина. 

Коли ж збагнуть, що завтрашні мости 

Державі зводять справжні Сухомлинські? 

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.09.2012 00:26  Каранда Га... 

не святкові слова. та вчителі їх оцінять... 

 04.10.2011 21:42  Тетяна Чор... => © 

Гіркі справедливі слова!