01.10.2011 15:59
-
302 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Наталка Янушевич

До Осені

Ну, що ж, заходь. Бо ти вже господиня. 

Оце наш сад. Тут льох. Отам комора. 

Збираєш, лущиш і трясеш щоднини, 

А очі ніколи звести угору. 

Поглянь навколо: це твої маєтки, 

Твій посаг гарбузово-картопляний. 

Тобі так вправно вивести вдається 

Зелені застарілі літні плями. 

То сушиш клапті вицвілих городів, 

А то полощеш мжичкою навколо – 

Не байдикуєш. Ти з такого роду, 

Де все ведеться - зріє плід і колос. 

Невістка гожа: мудра та вродлива. 

Та вже спочинь, бо світить місяць віком. 

Нарешті тихо-тихо і щасливо 

Засни в обіймах свого чоловіка. 

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.10.2011 12:37  © ... 

Не обов`язково відтворювати реальність повністю, так би мовити, за межею вірша.

 01.10.2011 21:26  Олександр ... 

кожен для себе щось своє виділив. а от мені цікаво хто у осені чоловік? бо з віршу я не зрозумів.


вірш гарний

 01.10.2011 17:04  Тарас Іван... 

До Львова теж з обіду завітала осінь(((

 01.10.2011 16:38  Тетяна Чор... => © 

Бідна українська жінка!

 01.10.2011 16:15  Каранда Га... 

геніально просто...