Мій ворог - скайп
В майбутньому археологія не зрозуміє нас
Коли емоції й кохання – все по дроту
Немов заставити звучати контрабас
Як скрипка що виконує найвищу ноту
Але реалії у нас такі дивні
Дзвінок й одразу за клавіатуру
Усе онлайн не наче у чудовім сні
І я дивлюся на твою натуру
Я хочу чути бачити і відчувати подих твій
Із першим й другим ніби все у нормі
А як же дотик, подих все це із добірки мрій
Усе так не реально хоч в чудовій ми стобою формі
Проблема спільна під такою назвою як Скайп
Проблема дивна є нова незрозуміла
Вона чарує манить і ураз вбиває кайф
В польоті почуттів обламуючи крила
Настане новий день і час нових ідей
І версії нові, як побороти техно диво
Без ноутбука розпочнемо новий день
У парку де смакуєм свіже пиво
А потім крок в автобус чи літак
На потяг врешті пішки і в дорогу
Здолати скайп напевно можна лише так
І лише в русі до мети є перемога…
P.S.
Мій ворог - скайп. Без нього я не можу
Мій ворог інтернет, з нулів і одиниць
Чи зрозуміють нас в майбутньому, а може
Усе залишеться найбільшою із історичних таємниць
Дрогобич, 3 жовтня 2011
