Неслушна спека
з рубрики / циклу «ОСІННІЙ СОН ЛЯГАЄ НА ПОЛЯ»
На павутиці бабиного літа,
Тепло нам шле останній свій привіт.
І комашня зненацька обігріта,
Хмаринками зібралася в політ.
Метелики майнули білокрило,
А горобці розбили синь калюж.
Немов улітку розходивсь Ярило,
Сіяє цвітом полум`яних руж.
Від подиву принишкла Осінь в гаї,
Устиджена, що розвела вогонь…
Неслушно марив степ на виднокраї
Бур`яну, поруділим згарком скронь.