Молоде вино
Заплівся кетяг синій
Між струнками лози,
Розплакався в провині,
Коли просив – зірви,
Коли достиглі щічки
На ягоди одів,
Цнотливим ароматом
На стіл, де хліб, схотів.
Та час затявся – рано,
Ще кровонька твоя
Не скапала до збану
З підвалин короля…
І там, де морок ходить,
Вбереш святошних стріл,
Щоб вирватись барвистим
У світ, на спраглий стіл.