08.10.2011 19:41

-

404

12 | 12

 © Тарас Іванів († 2012)

Напевно й зараз думаєш, 

Що все домрієш, доживеш… 

Не мрієш, а лиш кумаєш –  

Доживши віку не підеш. 

Пристигла свіча розпада, 

До стін не долітає. 

Струхляве світло – підгляда, 

Що в тінях тіл немає. 

Що думки граються в кутах 

В безликім темрявинні, 

Бо Бог у карти і Аллах 

Програлися – ми винні!!! 

За все отвіт: і за живіт, 

І ліві зліва кроки –  

Усе застигло в алфавіт 

Небесний… Лік допоки???