Шарфик туману
з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»
Ліс закутає в шарфик холодний
Із туману, гарячі вуста.
Річ не в тім, чи це модно, не модно –
Він не хоче втрачати тепла.
І пашіють гарячі ланіти...
Може, біос сердечний зламавсь?
Тим не менш, дивуватиме світлом
Той туман, що в душі розіславсь.
І в гарячих гудках пароплава
Материнки зів’януть листки.
Дивно?
Холодно?
Тільки заграва
Диво-сонця запалить стежки.
І закутає в іній дерева,
Затуливши гарячі вуста,
Чарівна золота королева,
Що запалює ніжні серця.
