09.10.2011 20:06
-
492
    
  4 | 4  
 © Ромашка

Сльози неба

Дощ вивернув назовні мою пам’ять, 

Підняв все те, що довго не боліло. 

Ці сльози неба неймовірно давлять 

На душу ангела з людини тілом. 

Дощ може змити фарбу на паркані, 

Та не слова, записані у душу. 

Мій корабель втопився у стакані, 

Згубивши мрію про блакитну сушу... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.10.2011 09:38  Анничка 

Дуже гарно)
Словами передано те, що лежить глибоко в серці ...

 09.10.2011 20:59  Каранда Галина 

скромно))))))))))


взагалі - дуже сподобалось!

 09.10.2011 20:43  Тарас Іванів 

Щось Ваш вік і корабель не дуже сумісні... Тим більше - стакан!

 09.10.2011 20:36  Сашко Новік 

взагалі цікаво, але суть можна сприймати інакше:


отут можна сказати що це про алкоголізм)))