Повстанці
Блакитне небо. Залізні грати.
І знову гармати кричать: „до бою”!
Вони – герої, вони – солдати,
Вони змішали свободу з кров’ю.
Палає сонце. Палає тіло.
І крик у вухах: „Вперед! Не здамся”!
Вони – герої, і їм боліло,
Вони для нас здобували щастя.
Горіли ниви. Горіли люди.
І гнів, і біль – все докупи стало.
Таких героїв уже не буде,
Замало духу і сил замало.
Замало в серці бажання жити,
Не те століття, не ті потреби.
Вони завчасно пішли на битву
За вільне сонце, блакитне небо.
Вони віддали усе, що можна.
Поклали душу, свободу, тіло...
Вони – герої, сьогодні кожен
Повинен знати, як їм боліло.
Повітря чисте і сонце вранці –
Це їх заслуга, це наша воля.
Вони – герої, вони – повстанці,
Вони майбутнє дістали кров’ю...
