Зграя п’яні
Чи нас під руру хто поставив,
З якої вбивча знов звізда
Лякає пострілом.., а рани
Русизмів зводять в нікуда
Всіляку шваль, що з жаби пнеться
В русифіковані воли.
Хіба ж це люди? В бидлі стреться
І рідна мова, й хто вони.
Самі в ярмо московське лізем,
Невже ще мало нам страждань?
Та раз-по-раз знов сраку лизнем
Сусідній зграї з п’яних Вань.