Рівнянин Все мине
Все мине і тисяча миттєвостей з’єднаються в одно, щоб залишитись в спогаді про тебе, квіткою серед січневого небуття.
Ми приречені на втрату і усвідомлення минулого щастя не притишує біль від солі, що нею посипано рани нашої пам’яті.
Ми приречені на втрату. Отже не сумуй. Смуток не змінить нічого, бо кат на ймення Час не знає жалю.
Все мине, але зараз цілуй мене так, ніби нам судилася вічність.
26.03.2014 21:51 Мальва СВІТАНКОВА |
 Чудове завершення! |
04.02.2012 20:12 Сашко Новік |
 цікаво |
27.10.2011 09:57 Тетяна Чорновіл => © |
 Вірш сумний і красивий! :)) |
27.10.2011 08:57 Єва Психея |
час лікує рани... навіть дуже сольоні... згодом біль притуплюється...хай вона залишеться гарним спомином! бо навіть це треба пережити.... |
27.10.2011 01:32 Каранда Галина => © |
27.10.2011 01:16 Каранда Галина => © |
 несподіване закінчення!) шикарно! та хай не минає! навіщо ж відразу на погане сподіватися?! |