Наталка Янушевич не приходячи до тями
Знаєш, там, між небом і землею,
Одиноко, пусто і печально.
Спокій розтікається єлеєм,
Та чигає привидом летальність.
Обійняв би, люба моя пташко,
Але сподівання точить фатум.
Хоч душа моя з пір’їну важить,
Серце їй несила відпускати.
Мушу йти… Хоч як тебе кохаю.
Не одна ти, бо потрібна дітям.
Чашу неба чи землі окраєць,
Та пора вже щось мені спожити.
30.10.2011
31.10.2011 12:57 © ... |
Спасибі вам. |
31.10.2011 12:23 Тетяна Чорновіл => © |
 Вірш справжній! Аж самій заболіло... (( |
31.10.2011 10:27 Леди Винтер |
 Цей вірш та ремарки-зауваження самого автора-ще один доказ відсутності знаку рівняння між автором та його ліричним героем. Але зараз не проце. Я все більше переконуюсь, що цей сайт своєрідне джерело почуттів та емоцій, внутрішній тренажер для серця. Форма твору-важливе,але другорядне діло. Мені сподобався вірш…сподобався бо сколихнув чуттєвість. Я знаю ,що то дивитися на людину,живу людину, яка певно до тями вже не прийде. Дивитися и бачити ,як вона бореться ,боркаючись між небом і землею,і сходити з розуму від безнадійності ситуації,від безсилля… |
31.10.2011 09:46 © ... => Тарас Іванів |
Не мій чоловік, колеги. Але боляче. |
30.10.2011 23:52 Тарас Іванів |
 Якщо це лиш задум, то відтворений дуже глибоко. |
30.10.2011 22:07 © ... => Каранда Галина |
Пані Галина правильно зрозуміла задум. Чоловік у комі. Був. Тиждень. Хоч його вже нема, вірш якраз від його імені у тому стані. Тому рядки такі розхристані. |
30.10.2011 21:58 Єва Психея |
Все-таки хотілось би почути автора... Про що це? Сприйняття не однозначне. |
30.10.2011 21:49 Каранда Галина |
 тому що в комі людина... я так зрозуміла... вона одна залишається з дітьми, він - іде... |
30.10.2011 21:48 Толік Панасюк => © |
 Я там був, між небом і землею. Досі мучусь до кого пристати. Так, підвішеий боюсь спускатись і не має сили підійматись. Це не вибір, це балансування воно і є життя. Сильно. Зачіпає. Дякую. |
30.10.2011 21:42 Єва Психея |
Дуже-дуже сподобалось! Така образність... "душа-пір`їна"... Дякую. Хоча, чому така назва? |