31.10.2011 10:24
-
246
    
  1 | 1  
 © Наталка Янушевич

Співмовчальники

Маєш час на мовчання

Просто будь. Просто слухай. 

Перегірклим євшаном 

Обернулась задуха. 

А слова оточили… 

Недоречні, аж хижі. 

І нема на них сили. 

Тільки ти. Тільки тиша. 

У біді, на безлюдді 

Розкодовуєм ребус: 

Не казати, а чути – 

Ось що треба. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.11.2011 15:06  © ... => Каранда Галина 

Спасибі, пані Галино. Рада, що зрозуміли.

 01.11.2011 17:32  Каранда Галина => © 

на мене теж в екстримальних ситуаціях находить дикий спокій... а від чепухи якоїсь паніка! дивно!


а рідні люди - це ті, з ким і сказати все можна, і мовчати приємно.


вірш, як і всі Ваші, сильний.

 31.10.2011 12:55  © ... 

Спасибі, пані Тетяно! Коли напруження зашкалює, а потім біда, спокій флегматичний охоплює, хочеться поруч того, хто разом з тобою мовчить, а не говорить.

 31.10.2011 11:25  Тетяна Чорновіл => © 

Ритм просто чудовий! І смисл теж! :)))