Світлячок Ярлик
Ярлик на серце ти повісив.
Ярлик самотності навік.
І мріяти не зможу більше,
Це ти жорстоко так мене згубив.
Зробив самотньою мене ти,
Та ще й повісив ярличок.
Була колись твоєю завжди,
І думала навіки вдвох.
Було твоїм моє серденько,
Була твоя моя душа.
Але згубив мене тепер ти
Та ще й ярлик повісив навіка...
Ярлик самотності на серці
І самота - мій вірний провідник,
Тепер забути важко все це,
Тепер - не вмію я любить...
03.11.2011 11:46 Тетяна Чорновіл => © |
 Поради також до ліричної героїні... |
03.11.2011 11:41 © ... |
Ну, не треба ж все сприймати так буквально) Це просто вірш. Що казала душа-те й писалося в певний період життя ). А ярликів ніколи не носила і не збираюся! |
03.11.2011 00:30 Каранда Галина => © |
 щось ви як мантру той ярлик повторюєте... це Ви самі собі його вішаєте, в своїй голові. просто треба відволіктися на щось... |
02.11.2011 18:25 Тарас Іванів |
 А на холери Ви той ярлик носите??? |
02.11.2011 18:07 Тетяна Чорновіл => © |
Зніміть той ярличок і закиньте подалі! Зразу ж повернеться вміння любить! Успіхів Вам у особистому житті! :))) |
