Прости мене...
За сльози самоти,
За те, що я тебе колись залишив!
Тебе ж раніш я сильно так любив,
Чому пішов? Не знаю, якось вийшло.
Прости за те, що ти сьогодні знов одна,
А я - не йду, хоч ще кохаю...
Прости за те, що не забув,
І з думкою про тебе я всі ранки зустрічаю...
