Осінь казкова прийшла на поріг
Листя червоним багрянцем вкриває
Сонце не так уже світить в горі
ніч настає, день скоріше спливає.
Хмарно і холодно в нашім дворі
дощ то іде то на мить перестане
холод і пустка у мене в душі
наче життя повз мене пропливає.
Думи обсіли немов хмари небо
Як я жила ці роки що робила
може я більше нікому не треба
більше терпіти життя це не сила.
Кожен тебе научає як бути,
кожен вчинки твої критикує
людоньки добрі не слід так робити
хай злагода й мир в кожнім серці панує.
