Поету
з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Пробач, та я така проста й наївна,
І вередлива... Знаєш... Ну та й що?
Ти трохи дивний, я вже досить дивна,
І ціль – одне захопливе Ніщо...
Я прокидаюсь від твого проміння
(А ти не знав, що в тебе воно є?!),
З моїм законом ритму невезіння
Твоя потрібність в мені ще живе...
Як ти, я люблю Баха і Карузо,
У їх піснях - наш, ще наївний, край.
Агов? Ти чуєш? Я ще твоя муза!
Негайно аркуш з ручкою віддай!