05.11.2011 00:00
-
391
    
  16 | 16  
 © Тарас Іванів († 2012)

Старий, поглянь – ті заповіти, 

Із запотойбіч на слуху -  

Навчали нас з часів, як діти –  

Тепер непотріб у кутку. 

Не так далеких кілька літ 

Часів безглуздя і освіт 

Звернули шию голові… 

Ні, брат – не він, а ми самі 

У ріку справили руду 

Псалми святі, позолочені. 

Лиш спомин всталений ладу, 

В якому були ми хрещені 

Нас в невпізнану ніч лиху 

Уклав дірою до кишені. 

Ми між чекань, і крок сліпий 

В залізну ртуть, у їдь помий. 

О, Боже! Милуй мовчазну 

Старечу заповідь святу! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.11.2012 13:55  Каранда Галина 

 05.11.2011 21:55  Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл 

Я не сумую, я "Кармен" слухаю..

 05.11.2011 21:50  Тетяна Чорновіл => Оля Стасюк 

Олю, не сумуй! Посміхнись!

 05.11.2011 21:41  Оля Стасюк 

Сумно...

 05.11.2011 21:37  Каранда Галина => © 

чим більше реформ у освіті, тим менше поваги до неї... учимось дійсно не тому, а головне втрачаємо.

 05.11.2011 21:29  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрий вірш!!! До кого звертання? :)) (Старий)