Дві дороги
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Дві дороги… Суджена, й чужа.
Ця – Господня, ця – від ескулапа
Пелена на очі і зернята зла.
І брехня, брехня.., і знов брехлива лапа.
Безкінечне коло – карусель,
Ти ввійшов до пристані знемоги.
Голий – босий, з гаманця вітри пустель
Обвівають твої, ліком вирощені, роги.
