чудовий, гарний - у творчому розумінні - дід... але мрія була в нього! дуже сподобався віршик!
12.11.2011 21:09 Оля Стасюк
А де ж Пані Тетяна??????????
12.11.2011 21:07 Каранда Галина => Оля Стасюк
та й розумне ж дитя! все знає!
12.11.2011 21:05 Каранда Галина
Прутков Козьма Петрович - поэт, драматург, философ.
Вымышленный персонаж, «авторская маска», персонифицированный псевдоним, объединивший ряд сатирико-юмористических произведений А.К.Толстого (1817–1875) и его двоюродных братьев Жемчужниковых – Алексея Михайловича (1821–1908), Владимира Михайловича (1830–1884) и Александра Михайловича (1826–1896).
12.11.2011 21:04 Оля Стасюк => Каранда Галина
Я в курсі.
12.11.2011 21:03 Каранда Галина => Оля Стасюк
а це не одна людина)))))))
12.11.2011 21:01 Оля Стасюк => Каранда Галина
;)))))))))))))))))))) Один з моїх улюблених авторів...
12.11.2011 21:01 Каранда Галина => Оля Стасюк
тю! тобі "тормози" настрій підняли? та плакати треба !
як казав Козьма Прутков: "количество разума на земле есть величина постоянная, только население все время растёт"
12.11.2011 20:54 Оля Стасюк => Каранда Галина
Хто б нам ще міг підняти настрій! Звичайно! Це ж Пані Галина!
12.11.2011 20:52 Каранда Галина
вічного двигуна немає, а от "вічних тормозів" - скільки завгодно!))))
12.11.2011 20:48 Оля Стасюк
Сумний вірш. І дуже життєвий. Але ж вірші є теж вічним двигуном. От тільки напишеш щось, начебто вічне, але ж відразу думка - колись буде втрачене і забудеться...
заздрю Вашому дідові... а я завжди знаю, що не запрацює( це не тільки про двигун)). От якби Ваш дід вірші писав, вони були б дуже оптимістичні, не як у нас зазвичай... але бабу шкода! непросто з таким мрійником жити...
Мені б упевненість Вашого діда!!! Я тільки видумав.., а потім купили комп., я знайшов подібне креслення і детальний опис, чому це не працює((( Вірші ні чуть не гірше заняття. Теж ніхрена не варті(((
Дякую! Це історія про мого діда! Помер у 89 років, але до останнього дня був упевнений, що ще зробить вічного двигуна. Після смерті його нездійснені двигуни здали в металолом (важкі штуки були). Та, мені здається, справа не в тому, що задумав собі нездійсненну мрію, а в тім, що леліяв її до останнього подиху. Хороший кінець у вірша? Поганий? Хтозна...
12.11.2011 17:23 Тарас Іванів
А я його тільки накреслив))))) Закінчення з обривом інтригує!