17.11.2011 01:08
-
293
    
  9 | 9  
 © Толік Панасюк

Ріка

Галині Каранді замість вибаченна. Акровіршем не умію.

Дочка самої Дани, 

Праматері всіх потічків і рік. 

Несе поважно тихоплинні води 

Спостерігаючи людські юдолі 

Крізь призму пережитих літ. 


Ріка. Ласкаво хлюпаючи беріг 

Розчісує верби розкішні коси. 

Комусь початок пізнання доріг, 

Комусь таки надійний оберіг, 

Для когось подарунок долі. 


Душа її широка і глибока, 

Не відвести від течії очей. 

До досконалості її дорога, 

До пізнання невидимого Бога 

У милосерді до непомічених людей. 


Без таких рік не уявляю землю. 

Без їхніх слів заблудиться весна. 

Не ставте їй поперек горла греблю, 

В ній сила. Не шуткуйте з смертю. 

Їй до снаги усе, коли поставлена мета. 


Любуйтеся, втішайтеся, купайтеся, 

Вона очистить душу до самих глибин. 

Хто спраглий, коло неї зупиняється. 

Хто йде в дорогу, у ній же причащається, 

Щоб повернутись було досить сил. 


Ріка життя під оберегом Дани 

Коли упіймана морозом у льоди, 

Не умирає, продовжує любити, 

І навіть у кайданах жити 

Тримаючись за власні береги. 


Ніколи лід не має досить сили. 

Не довговічна його крихка міць. 

Уже іде, красивий, молодий Ярило, 

Розтопить серця твого криги 

І не знайдете у досконалості границь. 



Дрогобич, 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.11.2011 23:47  © ... => Каранда Галина 

Ярило з нашої міфології одне з втілень Сварога (сонця). На свято (теперішнє йорданя) у водоймах вирубавали свастики (солярні знаки) і молоді парубки голі стрибали у воду закликаючи Ярила приєднатися. Вважалося, коли Ярило запліднить воду нароитися в ній життя, вода оживе і зламає кригу, прийде весна. Ярило запліднює усе живе аж до купала. Там його як старого гультія і ловеласа спалювали. В силу вступали Лад  Лада покровителі сімї.

 17.11.2011 15:01  Тарас Іванів 

В вірші тьма нереалізованих ідей!!! )))

 17.11.2011 01:35  Каранда Галина 

одне із значень мого імені саме тиха поверхня води...

а все інше...дуже приємні слова, але я дуже далека від описаної Вами досконалості)...таки вже добре закована в льоди...Ярило?- не знаю...я ж далеко не подарунок долі)

ну дуже зворушена Вашим віршем! дякую щиро! не чекала.

до речі, вірш і без присвяти дуже гарний!)))))

 17.11.2011 01:16  Каранда Галина => © 

о Господи! в мене аж мову відібрало...  зараз зберуся з думками і щось відповім..