Каранда Галина Чому я тут?
Чому я тут? І що я тут шукаю?
Для чого знову ці рядки встають?
Питань багато… відповідь? не знаю!!!
Вірші – лиш привід? Чи вірші – це суть?
А я ще тут. Хоч десь мене чекають…
Передзвонить забула… і нехай!
Усе не те… думки болючі крають…
Сторінка чиста… ну ж бо, відкривай!
Чому ж я тут? І що мене тримає?
І тягне знов сюди, немов магніт…
Забуте щось з душі ще виринає…
Цей віртуальний – таки справжній світ!..
19.11.11
18.11.2015 23:08 © ... => Тетяна Чорновіл |
Мені й тоді здавалося, що я зрозуміла ваш коментар... Але як же я його розумію зараз!!! Це просто не передати, скільки в цих ваших словах моїх емоцій.... |
19.11.2011 22:11 © ... => Толік Панасюк |
не знаю. я й без віршів заходжу...привід був потрібен спочатку, але тоді вірші були ще суттю... заплуталась))) |
19.11.2011 22:06 Толік Панасюк => © |
 Це не запитання, це ствердження. |
19.11.2011 16:43 © ... |
дякую всім за розуміння... сиділа вчора перед монітором і лаяла отак себе... а Вам - "співучий" ...то я так мелодійно лаюся)))) |
19.11.2011 14:47 Оля Стасюк |
 |
19.11.2011 14:25 Оля Стасюк |
 А нам тут з Вами добре... |
19.11.2011 12:02 Тетяна Чорновіл => Тарас Іванів |
 Таки не витримаю! "Риторичне" - від слова "риторика" (вибачте, ген противний) |
19.11.2011 11:55 Тетяна Чорновіл => © |
Я собі це запитання задаю по тричі на день. Відповіді невтішні... |
19.11.2011 11:20 Тарас Іванів |
 Риторичне питання, для чогось ми тут є. Люблю, коли вірш співучий, як Ваш. |