Не ревнуй мене
Не ревнуй мене до моїх віршів,
Це лише миттєве забуття.
Я не став любити тебе менше.
Це душі моєї гіркота.
Знаю, ти не будеш полинОве зілля.
Ти б хотіла все як у людей.
А я знов сидітиму без діла,
Наче п’яний, від пустих ідей.
НАщо все це? Не кажи про зиск.
Я не знаю.
А нечистий щось в мені перевертає
І слова лягають на папір.
Не ревнуй. Я той хто лиш тебе кохає.
А що вірші, ти їх не читаєш.
Хай летять як паперові журавлі
По отих, незрозумілих сайрах.
Може комусь будуть до душі.
Не ревнуй мене до моїх віршів…
Дрогобич, 2011
