Микола Чат
У небеса душа, орлом степним,
Злітає розпростерши дужі крила.
Аорту розрива натхнення сила!
І серце стугонить у такт із ним.
Захмарні гори пережитих літ,
Трощаться під ударами ідеї,
Папір ятрять з незграбності своєї…
Та ніби сонця, вправний сателіт
Будує розум - зодчий і митець,
Меморіал «краси Буття і Світу»…
Його карбує з мовного граніту,
Під щебет Муз, римований різець.
У небеса душа орлом степним -
Де воля дум і безкінечність рим.
28.11.2011 19:46 Каранда Галина |
 увага! увага! оголошується конкурс вірша, який стане Гімном Порталу! вибирають хай редактори! пишіть до 25 грудня! всім, хто любить цей Портал! |
28.11.2011 19:24 Каранда Галина |
тю! та вони ж Вас хвалили! я теж, до речі!))) |
28.11.2011 17:43 Каранда Галина => © |
ого! пане Миколо! ви своїм римованим різцем викликали справжню філологічну дискусію! )))))))))) та мені однак не соромно за мій недолугий непрофесійний коментар))) |
28.11.2011 13:54 Тетяна Белімова |
 З авторів... багатенько... Але от такі, до яких, завжди тягнеться рука: Фолкнер, Фейхтвангер, Мердок, Саган, Домонтович, Пагутяк, Андрухович, Діброва, Поваляєва останнім часом. Але смаки якось з віком міняються. Це все про прозу. В поезії - що сподобається, сьогодні - Лорка, завтра - Костенко, під настрій... А у Вас що на письмовому столі? |
28.11.2011 12:52 Тетяна Белімова |
"Класична пластика і контур строгий, |
28.11.2011 02:53 Каранда Галина => © |
красиво описали процес! у мене все простіше відбувається: влазить в голову черв"ячком ідея, притягує за собою рядок, а далі я вже в процесі участі не беру. тільки іноді доводиться приструнювати рядки, бо зазвичай склади добавляються зайві. так що аорта зазвичай цілою лишається))) а , ще : час від часу процес розмноження черв"яків у голові переривається проханням зважити масла!)) вибачте за жарти! серед ночі на хі-хі пробило! насправді дуже сподобалась форма вірша! |
