Микола Чат Як тобі сказати, що…?
Ти не помітиш в дзеркалах сторонню тінь,
Рожевим зайчиком, на зустріч… По кімнаті…
Грайливе сонечко в махровому халаті,
Чарівна фея із дитячих сновидінь.
Відчиниш двері, поцілуєш… В серці щем
Застугонить, заб’є ковадлом в скронях!!!
І зрада заблищить в твоїх долонях,
Стікаючи з плаща мого дощем.
22.06.2013 01:19 Зельд => © |
 Незнаю, чи дійде до адресата цих кілька слів, але не можу не висловити свого захоплення вашими віршами. Великий респект Вам п. Миколо! |
29.11.2011 17:40 Каранда Галина |
 Оксанко! давайте просто поставимо крапку і вибачимося перед Чатом за цю дискусію. як на мене, вірш у цій публікації значно кращий і психологічніший за Лоліту з усім Набоковим. |
28.11.2011 23:39 Каранда Галина => © |
тоді точно Набоков пролітає!)))))))))) там якраз навпаки було!))))))))))) |
28.11.2011 23:36 © ... => Каранда Галина |
А, фея... Піонервожата моя... Перший еталон жіночої краси. |
28.11.2011 23:32 Каранда Галина |
а чому чоловіки на питання не відповідають? ні Тарас, ні Микола!? |
28.11.2011 22:41 Каранда Галина => Тарас Іванів |
як не намагалася з Набоковим зв"язати, не змогла. по-моєму, його до 30 взагалі читати не можна. якщо психіка не тверда, маньяком стати можна! дуже шкідливе чтиво, як на мене. і ніяке з художньої точки зору. . то до чого тут Набоков, поясніть турку!) |
28.11.2011 22:35 Каранда Галина => © |
що ж це за фея, що з самого дитинства Вам снилася?)) |
28.11.2011 22:05 Тарас Іванів |
 Видно, цей вік і Набоков тяжко пережив((( |
28.11.2011 21:57 Тетяна Чорновіл => © |
 Чаріний вірш... |