28.11.2011 23:34
-
354
    
  6 | 6  
 © Микола Чат

За мить до пітьми

з рубрики / циклу «РОДИЛАСЬ НІЧ У ЗОРЯНІМ САДКУ»

Місяць, оком дракона стереже видноколо, 

М’язи-хмари напружив, жде команду «Зійди!». 

У гаю, диво-птах розплескав ніжне соло. 

На прокрадливих лапах нічка плине сюди.  

Її подих опаром устилає покоси, 

Ніжно пестить колосся перезрілих хлібів. 

І потемок гіркий солодять медоноси, 

Що всіріли на схилах панівних берегів. 

Ще єдиний стрибок, і померхне багаття - 

Дня минулого спомин розчиниться мов сон… 

Вовчу шкуру свою на роззорене плаття 

Нічка змінить і небом, поплазує дракон. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.11.2012 13:35  Тетяна Чорновіл => © 

Чарівна мить літньої ночі ось-ось настане... Приємні образи на тлі пізньої осені! Дякую!

 28.11.2012 00:17  Ем Скитаній 

чудово!

 28.11.2011 23:52  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую.

 28.11.2011 23:50  © ... => Каранда Галина 

Не знаю. Вийшов якось вночі, а місяць з гори надщерблений і знизу полоса хмар - наче дракон око примружив!

 28.11.2011 23:48  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво! :)))

 28.11.2011 23:43  Каранда Галина => © 

ну звідки у Вас натхнення на пейзажі береться? гарно ж так Виходить...