29.11.2011 10:38
© Каранда Галина
Як іноді не вистачає слів...
з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»
Як іноді не вистачає слів
Саме тоді, як хочеться сказати…
Розвіяли вітри серед полів…
І у рядках три крапки, наче грати...
Слова, слова!... яке це все пусте!
Чому ж ми часто в їхньому полоні?
Чому, буває, в серці проросте,
І щемно затріпоче у долоні?!...
Як іноді не вистачає слів...
Лубни, 29.11.11