29.11.2011 10:38
										
										 © Каранда Галина
										Як іноді не вистачає слів...
																														з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»
																			
Як іноді не вистачає слів 
Саме тоді, як хочеться сказати… 
Розвіяли вітри серед полів… 
І у рядках три крапки, наче грати... 
Слова, слова!... яке це все пусте! 
Чому ж ми часто в їхньому полоні? 
Чому, буває, в серці проросте, 
І щемно затріпоче у долоні?!... 
Як іноді не вистачає слів... 
Лубни, 29.11.11