18.11.2011 21:19
для всіх
733
    
  12 | 12  
 © Каранда Галина

А що в словах?

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

А що в словах?

Лиш відгомін убогий

Пульсації душевних коливань.

Лиш відголосок вічної тривоги

Придушених і страчених бажань.


А що в житті?

Розвіяні надії

На попелищі марних сподівань.

Оголюють раптові буревії

Даремність відчайдушних намагань.


А буде що?

Що буде, те і буде.

Хоч ти кричи, хоч навпіл розірвись…

Будують вперто світ ілюзій люди,

Який собі намріяли колись.


А що в душі?

Хіба відлуння дзвонів.

А істина, - вона така проста:

Диктують борозенки на долоні

Дорогу від Христа і до хреста



18.11.11

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.01.2022 09:51  М. Деленко => © 

Прекрасно, пані Галино!

 19.11.2021 08:24  Микола Коржик => © 

Ви прочитали мої думки.

 19.05.2018 12:47  Тадм => © 

дуже близький! закінчення сподобалось!!!

 07.04.2018 16:10  © ... => Тадм 

Тань, прочитала твій сьогоднішній про думки, і захотілося показати свій давній про слова... чимось нагадалося...

 18.11.2012 23:50  Деркач Олександр => © 

варити окремо, а потім перекласти в бульон, добавити петрушечки, укропчику, перчику, а можна і не перекладати, їсти так і запивати бульончиком)))

 18.11.2012 22:54  © ... => Деркач Олександр 

)))))))) клас! цікаво спостерігати логічну послідовність коментарів до цього вірша!:)))))

 18.11.2012 21:20  Деркач Олександр => © 

Класно, що виплив такий вірш)) в тему...дійсно люди будують ілюзії( і що цікаво більшість матеріальних))) а все просто...Вірш сильний і в літературному сенсі!

 18.11.2012 19:06  Оля Стасюк 

трохи нагадало пісню з "Москва слезам не верит".

 19.11.2011 22:12  © ... => Толік Панасюк 

дуже дякую Вам! і за Річку ще раз спасибі! 

 19.11.2011 22:09  Толік Панасюк => © 

Готовий підписатись під кожним словом.

 19.11.2011 14:24  Оля Стасюк 

Дуже красиво...

 18.11.2011 21:33  © ... 

та ми й без держави себе вміємо обмежити! скільки себе пам"ятаю, завжди переважало " треба" над "хочу"...


а буде однак, як буде... як не пнись...

 18.11.2011 21:29  Тарас Іванів 

В цьому фантастичному фільмі ілюзій правда, схоже, одна - живи сьогодні, яскраво і по християнськи...Ось тільки - бажання...Тяжко з ними боротись. Особливо, коли держава нас обмежує у всьому!!!

 18.11.2011 21:28  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Так! Істина проста!