29.11.2011 20:35
-
234
    
  - | -  
 © Оля Стасюк

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Ще раз нагадую про конкурс Гімнів Порталу
Пані Галина)))))))))

Не говори у лісі таємниць. 

Почують їх птахи і дикі звірі, 

Почує відблиск золотих криниць, 

Що напувають журавлів у вирій.  

Не треба серед поля тихих слів. 

Його почує золоте колосся, 

І жайворон, що влітку не згорів, 

Згорить від слова в полум’яних росах. 

Ніколи не кажи на самоті. 

Тебе почує навіть дика тиша, 

Весняний дзвін, повітря... Якщо ж ні –  

То вітер слів на волі не залишить. 

Не кидай слів на вітер. Не кидай.  

Одне я знаю точно й достеменно: 

Не відпускай цих слів. Не відпускай, 

Бо, може прилетять вони до мене. 

Тобі потрібний аж до серця біль? 

Чи любиш ти, коли я гірко плачу? 

Хоч скажеш слово ти за сотні миль, 

Я всі слова в твоїх очах побачу.... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.12.2011 11:43  © ... => Каранда Галина 

Щось ігнорують......Що за люди?)(((((((((((((( А жайворонок - український фенікс, відродиться ще!!!!!
Ви не знали?)))))))))

 01.12.2011 11:41  © ... => Тетяна Чорновіл 

В небі.... Не бачили?))))))))))))

 01.12.2011 11:41  © ... => Тарас Іванів 

Ні)))))))) То просто вірш про почуття)))))))) А він знає, про що йому мовчати))))))

 29.11.2011 22:45  Каранда Галина => © 

вірш гарний, але чому ти жайворонку вибору не залишила?
а про гімн і я нагадую! люди! не ігноруйте!)))))))

 29.11.2011 22:11  Тетяна Чорновіл => © 

Де це ти, Олю, журавлів серед зими набрала?!! :)))

 29.11.2011 21:04  Тарас Іванів 

Що ж, будемо мовчати. То це гімн?)))))