02.12.2011 20:43
18+
341 views
rating 5 | 10 users
 © Тарас Іванів

І тямуща тьма, нарешті, всі плафони збила

І тямуща тьма, нарешті, всі плафони збила, 

Заховала стежки днів під сажі брудні крила.

Шурхотом дідівських вил трухлявіє щоднями

Нашу волю лиш до слів – воюємо устами.


І душа, здубіла на ніц, існування в марне

Живе зводить – чи бідосі, чи в верхах – шикарне.

Надбання грошових кульок – пустка, гицель в морі, 

На небесному планшеті дім збудують зорі.


Тарас Іванів цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.07.2012 16:22  Оля Стасюк 
 02.12.2011 22:38  Каранда Галина => © 

"Нашу волю лиш до слів – воюємо устами."
і вояки з нас нікудишні... тобто толку однак мало... 

 02.12.2011 21:39  Тетяна Чорновіл => © 

Що Ви пропонуєте? (((((