02.12.2011 20:43
18+
417
    
  10 | 10  
 © Тарас Іванів († 2012)

І тямуща тьма, нарешті, всі плафони збила

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

І тямуща тьма, нарешті, всі плафони збила, 

Заховала стежки днів під сажі брудні крила.

Шурхотом дідівських вил трухлявіє щоднями

Нашу волю лиш до слів – воюємо устами.


І душа, здубіла на ніц, існування в марне

Живе зводить – чи бідосі, чи в верхах – шикарне.

Надбання грошових кульок – пустка, гицель в морі, 

На небесному планшеті дім збудують зорі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.07.2012 16:22  Оля Стасюк 

 02.12.2011 22:38  Каранда Галина => © 

"Нашу волю лиш до слів – воюємо устами."
і вояки з нас нікудишні... тобто толку однак мало...

 02.12.2011 21:39  Тетяна Чорновіл => © 

Що Ви пропонуєте? (((((