Лютневий вечір
До С.В.В.
Теплий, лютневий вечір,
Так незвично, бо ж зараз зима.
Світить місяць мені у плечі,
Я стою абсолютно одна...
Я одна... Потекли знову сльози,
Лише вітер злегка витре їх.
Де ж поділись лютневі морози?
Де ж той білий лапатий сніг?
Я ще трохи побуду і піду –
Згасло світло у Вашім вікні.
Завтра тут не залишиться й сліду
Від ридання мого в самоті.
м.Кам’янець-Подільський, 7.02.2009
