05.12.2011 12:04
-
425 views
    
rating 5 | 11 usr.
 © Тарас Іванів

Повилягли думи, полягли камінням тяжким. 

Мрії – їх сестри, обранюють долю на дим. 

В тужавому погляді скрик лине в світ – світе згинь, 

Розтань видноколом, за обрієм – в мареві снів. 


Там, попід снами, під громами ненавидь крон 

В листі вся вигорить, вітром зіб’ється в бутон. 

Царство німе, та чистіше кришталю сльози, 

Змиє прокляття і збавить від черні глузи. 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.07.2012 16:21  Оля Стасюк 
 05.12.2011 16:37  Оля Стасюк => Каранда Галина 

)))))))))))))))))))))))))))))))))))))) Він, буває, використовує два варіанти одразу!!!!!! 

 05.12.2011 16:33  Каранда Галина => © 

пане Тарасе! конструктивна пропозиція! для збільшення кількості переглядів найпікантніші фрази пишіть не останнім рядком, як Ви зазвичай, а першим, як Реюньйон!)))))) 

 05.12.2011 15:25  Оля Стасюк => Каранда Галина 

Коментар ще оптимістичніший за вірш)))))) 

 05.12.2011 15:00  Каранда Галина => © 

мелодика й мені подобається. а от зміст... яка чернь, яка глуза?! та всі люди однакові! всім болить, всім страшно, і хочеться втекти в сни... просто період для цього у кожного свій. Ви зараз занадто в ньому загрузли, й наче самі себе випустити з цього жаху не дозволяєте... 

 05.12.2011 13:48  Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл 

Згодна))))))))) 

 05.12.2011 13:25  Тетяна Чорновіл => © 

Неначе якась старовинна дума за мелодикою! Тарасе! Ваші вірші якось... ожіночнились! Може Ви закохались? :)) (вибачте за запитання) 

 05.12.2011 12:15  Оля Стасюк 

Царство німе, та чистіше кришталю сльози, Змиє прокляття і збавить від черні глузи. Особливо це сподобалось)))))))))