Мінімум
Розкрасти стопи, сплинути зі дна,
З законів пут ввірватись в беззаконня…
Хоч день присутності украсти для вина,
Для баб розпусних – у любов бездоння.
І трунком від безбаштових балів
У залі душній, як Ромео втрутий
Упитись, збожеволіти… Аж впрів,-
Сів на диванчик – Богом й друзями забутий.