08.12.2011 14:41

-

382

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

МЕДОВО-ЗІРЧАСТА КАЗКА

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

“Між хмар із зорями, мов з житом,
бере на плечі ніч і йде.
У круглім місяця кориті
замісить тісто золоте…”
Богдан-Ігор Антонич «Ніч»

Темна ніч в діжі ласкавій 

Тісто злотом замісила, 

В місяченька для приправи 

Трохи меду попросила. 

Помагав їй повний місяць, 

Виробляв зірки медові. 

– Почеплю, – казав, – хай висять, 

Позолочені чудові! 

Ті зірки гарячі хитрі 

В запашних медах пахтіли, 

Ніжним золотом на вітрі 

Кришталево мерехтіли. 

– Лихо з ними, показними! 

Ой, покрадуть! – ніч гукнула 

Й швидко хмарами сумними 

Зірне небо затягнула. 

Замрячила з переляку, 

У туманах невгавала! 

Навіть місяця кругляку 

В вогку пелену сховала…