10.12.2011 03:30
-
562
    
  - | -  
 © Вікторія Ковальчук

Ти скажи, що тобі непотрібна, 

Ти скажи – не мовчи, прошу. 

Натякни, що я просто зустрічна, 

Тоді я «прощавай» скажу. 


Ти не бійся образити душу, 

Не тремти, якщо серце б’єш. 

Почуття я відкрити мушу, 

Хоча й знаю, що проженеш. 


Ти скажи, що не любиш більше, 

Й не любив ти ніколи – скажи. 

Зрозумій, що мені так ліпше, 

Я помучусь й забуду – живи. 


Не полізу до тебе з коханням

Не скажу більше ніжних я слів. 

Я лиш буду з сумним зітханням, 

Притупляти у серці свій біль. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.12.2011 14:16  Тетяна Белімова 

Іноді три крапки можуть бути промовистішими за одну жирну в кінці речення. У Вас світ чорно-білий, як Ваше фото. У цьму створеному художньому світі все гранично ясно: скажеш "ні" - піду, а скажеш "так" - слова кохання. Міняти себе важко, але можна спробувати написати про недомовленість, невідомість, невідкритість долі, про вічну жіночу таїну. Як Ви думаєте?

 10.12.2011 10:42  Тетяна Чорновіл => © 

НЕ чекайте, поки прожене... Про почуття можна прочитати в очах...