Сумна зима
з рубрики / циклу «Зима морозна»
Стулили холодом вуста
Гарячих квітів зими білі,
Злетілись в хмари посивілі
І... раптом перший сніг розтав....
Серця морозило світання,
Сльоза ледь-ледь торкала віч,
Манила в далеч чорна ніч
У жалісливому чеканні......
І вітер ледь встигав у сні
Скупатись до небес гарячих,
Аж глядь – маленька річка плаче,
Скупавши береги в весні....
Туман, на диво золотавий,
Не допускав з’єднання слів,
Палив сухим плетінням днів
І плакав нишком у заграві...
У вирі вечори крутились,
Самотність кинувши в пітьму,
Ніхто не розумів, чому
Це серденько зими не билось....