Зима без снігу
Вірш про зиму
Зима приходить не з календарем, а зі снігом...
Давно вже рік на грудень повернув,
Та мокра від дощів уся земля.
Чорніють руки стомлених дерев.
І рушниками стеляться поля.
Усі відтінки сірого – навкруг.
Від нього якось холодно мені.
І сонно. Та, можливо, цю хандру
Забрав би за хвилину перший сніг.
І відступив би плакса-листопад.
Бадьорий морозець усе б скував.
Хурделиця загойдувала б сад.
І всі взялися б радісно до справ.
Але ця мряка ниюча в полях…
Так хочеться у затишнім кутку
Заснути. І прокинутись, коли
Закрутить рій сніжинок у танку.
Львів - Дрогобич, 19.12.2008 (наступного дня, нарешті, випав сніг)
