11.12.2011 16:24
-
193 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ігор Рубцов

Єдиній коханій

Єдиній коханій

Життя хробацьке без слабкої статі. 

А з ними, особливо навесні, 

Окрилені любовію, літати 

Ми можем наяву і уві сні. 


Із досвіду юнацького ще знаю: 

Природа нам нав`язує своє. 

Наснажує, а розум відбирає; 

Приймає спокій, а любов дає. 


Годинника вважав я за непотріб. 

Години йшли, а хто їх рахував? 

Тому, було, стрімким галопом, вкотре, 

Тролейбус свій нічний наздоганяв. 


Інтелігент миршавенький і кволий 

З-за рогу, у наївній простоті 

Підставив ногу і летів я долу, 

Як не літав ніколи у житті. 


Нехай би то на тенісному корті. 

Ні! На бруківку, як вареник впав. 

Улюблені штани пішли на шорти, 

Та хоч кісток собі не поламав. 


Літав і уві сні, хоча недовго. 

Кохану так тривожив мій кураж. 

Прокинувсь від удару об підлогу. 

На цьому й припинився пілотаж. 


Комусь дружина швидко набридає: 

Наївся супу, хочеться борщу. 

Мене лиш ти всі роки окриляєш. 

Всміхнись мені, я хутко полечу. 

 



Донецьк, 6 березня 2008 року

Публікації: Ігор Рубцов

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.12.2011 10:02  © ... => Каранда Галина 

Навзаєм, пані Галино! 

 11.12.2011 20:15  Каранда Галина => © 

гарна родина! щастя Вам! 

 11.12.2011 18:43  Тетяна Чорновіл => © 

Шкода! Складіть швидше, бо вони живуть недовго, можете не встигнути! :))) Це надзвичайно розумні і віддані істоти! 

 11.12.2011 18:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ну от, презентував родину у повному складі. Хоча... Ще двійко щурих є. Але про них поки немає віршів. 

 11.12.2011 16:36  Тетяна Чорновіл => © 

Теплий вірш! Дуже приємно було читати! Я була права, коли здогадувалась, що Ви з дружиною схожі! Правда, кажуть, що з роками зовнішня схожість десь береться між людьми, схожими душею! :))