а може ми спали під одною ковдрою
у старому готелі з вічним ремонтом
що як не крути вже ніколи не виправить
його радянське минуле
дешевий номер без зручностей
вибраний простір для подорожніх на одну ніч
ліжко на одну ніч
ковдра на одну ніч
тепла цупка колюча як у садочку потязі чи лікарні
така що пронизує життя наскрізь
падаючи у сон ти віддаєш себе їй
в’язка сонливість огортає
у сплетінні волокон дихання тіла
сотні думок відпускаєш у простір кімнати
плутатись як заманеться
тобі тепло і ти невагомий
це єдине що потрібно до ранку
я знаю
що у різні часи
і за різних обставин
кожен окремо
ми могли спати під одною і тою ж ковдрою
лягаю під густе шерстяне полотно
у старому готелі з вічним ремонтом
змерзла від нічного дорожнього вітру
міцно загортаю себе як немовля
додивлятися твої сни
дошіптувати твої молитви
допивати твою душу розчинену у солодкому молоці забуття
у мороці
прислухатися до твого тіла
придивлятися до твого серця
ловити уривки спогадів
про кілометри пройдених шляхів і сотні жіночих очей
про те як ти мене не знав і про те як я тебе не шукатиму
щоб раз на десятки прожитих років
спати із тобою під одною ковдрою
така віртуальна близькість
на одну
ніч
