коли раптом відчуєш: забракло свободи
йди на берег
вода лікує
тече через тебе а ти як малий посміхаєшся
тоді у дитинстві свобода була у крові
потім її вимивали щомісячні вакцинації
припливи розчарувань та дощі полісся
негаразди у тата
сльози мами
надії на тебе
ох ці надії
ким бути у житті визначає не серце
прогнозовані прагнення
зім´яті нотатки щоденних відкриттів
ранкові лінійки
гімни і паради
копійки на проїзд
закордон по телевізору
коли велосипед стає замалим
зростає відповідальність
ти вже дорослий
чуєш
ти вже дорослий
перестань пускати слюні на останніх із могікан
читай карнегі
практична користь
логіка і статика
треба справити гарне враження
неформальність – хрест на кар´єрі
на батьківських надіях
на стосунках із нею
у сімейному чаюванні в кабінеті її тата
а навколо чаю сотні книжок
і полички до стелі
який багаж знань
сказала б тетяна василівна
вчитель від бога
що виростила чотирьох у сирій комуналці
гігантські енциклопедії
збірки репродукцій та символіки
наукових трактатів мертвих авторів
утопічних ідеологій –
мистецтво бути людиною
припале пилом
припалою
пилом
тепер вода лікує
відчуваєш її шелестіння
дбайливий плин?
кожного разу коли ти приходиш на берег
вода знімає з тебе відповідальність
перед нею ти дитина
тільки й всього
у неї на тебе єдина надія про чесність із самим собою
не підведи себе
іншим ти уже відслужив
